Позакласний захід Крикливої Н.В. Відео.

 

Позакласний захід - Парки легень міст і сіл

 

 

Позакласний захід

на тему:

"Парки легені міст і сіл"

 

 

 

 

 

 

 

 

 Розглянуто і обговорено

 на засіданні МК викладачів

загальноосвітніх дисциплін

Протокол №___від _____________20___р.

Голова МК_______Віта Москалюк

Викладач біології і екології_______Наталія Криклива

 

 

 

 

 

Мета

•         ознайомити учнів із парком у нашій місцевості селі Ставчани;

 

•         навчити учнів спостерігати за рослинним світом парка;

 

•         провести  облік рослин в парку Ставчанського професійного ліцею;

 

•         формувати екологічну компетентність в учнів.

 

 

Завдання

 

•         сприяти збереженню парку в селі Ставчани, які є легенями нашого села;

 

•         створити базу даних про рослини, що зустрічаються в парку Ставчанського професійного ліцею;

 

•         поширити зібрану інформацію про значення парків серед учнів ліцею;

 

•         залучити учнів 10 класу до пошуків шляхів збереження та підтримки рослинного світу парку нашого села.

 

Очікувані результати:

 

•         учні поглиблять знання про значення   парку у нашій місцевості;

 

•         учасники оволодіють методикою дослідницької     роботи;

 

 

•         будуть  слідкувати за чистотою парку та за рослинністю в них.

      Досліджуваним об’єктом моєї  позакласної роботи являються природні ресурси Ставчанського професійного ліцею. Тому в ході виконання роботи я буду розглядати ці ресурси, парки та характеризуватиму стан та методи їх охорони і відновлення.

     Із виникненням людського суспільства відбулися і відбуваються все нові й нові зміни у стані біосфери, науково-технічна революція, господарська діяльність людини відчутно позначаються на навколишньому середовищі: засмічуються повітря і водойми, виснажуються родючі ґрунти, тому в усіх країнах світу екологічне питання, є питанням національної безпеки.

     На даний момент стан всіх природних територій та відповідно ресурсів України знаходяться у вкрай важкому стані. Що й зумовлює той факт, що наша країна знаходиться в глибокій еколого-економічній кризі. Тож зараз дуже актуальним є питання методів охорони та відновлення стану навколишнього середовища та природних ресурсів. Для цього в Україні вже встановлена ціла низка законів, правових норм та нормативів, які регулюють антропогенний вплив на навколишнє середовище.

   Крім цього існують спеціальні території, такі як ландшафтні парки, заказники, заповідники, а також заповідні урочища та природні заповідники, які забезпечують охорону всього природного комплексу. Це являється вкрай важливою ланкою захисту та відновлення навколишнього середовища. На даний час відсоток природно заповітного фонду становить – 6,05% національної території, до його складу входять понад 8 тисяч об'єктів загальною площею 3,3 мільйонів га.

Окрім активного захисту природних ресурсів в Україні відбувається постійний моніторинг як самих територій, так і підприємств які можуть впливати на стан навколишнього середовища. Також одним з факторів, що впливає на якість довкілля є контроль за кількістю відходів, ступінню їх небезпечністю та рухом. Ця робота знаходиться під постійним контролем і будується на основі Закону України “ Про відходи “ та інших законодавчих та нормативних актів.

   Ставча́нський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення в Україні. Об'єкт природно-заповідного фонду Чернівецької області.

Розташований у межах Хотинського району Чернівецької області, на північно-західній околиці села Ставчани. Площа 10 га. Статус надано згідно з рішенням облвиконкому від 30.05.1979 року № 198. Перебуває у віданні: Ставчанський професійний ліцей. Статус надано для збереження парку ландшафтного типу, заснованого в кінці ХІХ ст. Зростає 20 видів дерев та чагарників.

         Одним із основних елементів благоустрою є зелені насадження.

Крім естетичного, вони мають ще й величезне санітарне значення, від диму, вихлопних газів, пилу тощо.

         Зелені насадження є резервуаром чистого повітря для населеного пункту. Парки, сади, алеї і сквери – це своєрідні легені, які очищають забруднене повітря, створюють сприятливий мікроклімат і оздоровлюють довкілля.

На території зустрічаються різні види рослинного покриву та ґрунтів. Є опідзолені чорноземи, присутні чорноземи типові малогумусні. Екосистеми представлені на території природоохоронної ділянки співвідношенням: 15 % займають лісові біотопи та орні землі, забудовам належать 19 %, а прибережно-водні біотопи — 1 %.

     На території парку зростають липа серцелиста,  граб звичайний, клен гостролистий та дуб звичайний. Трав'яний покрив утворений зірочником ланцетовидним, яглицею звичайною та осокою волосистою. На парковій території зростає егоніхон фіолетово-голубий. Зустрічаються представники виду проліска сибірського. Зростають шавлія дібровна, чистець трансільванський, материнка звичайна та парило звичайне.

         Вдале поєднання різних рослин дозволяє значно зменшити шкідливі санітарні фактори урбанізації.

         Так, насадження дерев, кущів зменшують амплітуду температурних коливань, збільшують у спекотні дні вологість повітря, покращуючи таким чином теплообмін людини її самопочуття.  

     На всіх етапах розвитку суспільства виробництво матеріальних благ є процесом взаємодії людей і природи. В умовах науково-технічного прогресу очевидним є посилення взаємодії і взаємозалежності матеріального виробництва і природи. Подальший розвиток продуктивних сил неминуче пов'язаний з включенням у господарський обіг дедалі більшої кількості природних ресурсів і збільшення навантаження на навколишнє середовище.

    Природно-ресурсний потенціал розглядається як сукупність усіх можливостей, засобів, запасів, джерел, що є і можуть бути мобілізовані, використані для досягнення певної мети. Ресурси визначають як запаси, цінність, можливості, засоби

           Охороняють кордони держави від ворогів, будинок чи квартиру від злодіїв. А від чого охороняють природу? Виявляється, природу людина охороняє від самої себе. А точніше, від негативних впливів своєї діяльності на неї.

      Охорону природи в Ставчанському прфесійному ліцеї здійснюють різними способами. Держава видає закони, якими забороняється чинити дії, що мають негативний вплив на природу. Вчені і лікарі розробляють норми допустимого

вмісту шкідливих речовин у воді, продуктах харчування. Працівники санітарно-епідеміологічних станцій стежать за дотриманням встановлених норм, контролюють вміст у повітрі та воді різних речовин.

      Не байдужі до охорони природи люди виходять на суботники та недільники, проводять акції. Вони прибирають територію, насаджують рослини. З метою охорони природи створено різні види природоохоронних територій — заповідники, заказники, національні парки тощо.

     Червона книга України. Ви розглянули різні екосистеми і зрозуміли, що живі організми тісно пов'язані між собою. Навіть ті комахи, яких ми називаємо шкідниками і не вболіваємо за їхнє існування, мають право на життя. Якщо їх не стане, комахоїдним птахам забракне корму. Кожен із видів рослин чи тварин повинен зберегтися на  Землі. Один вид може налічувати мільйони особин. За нього вчені спокійні — йому не загрожує зникнення.    Але для багатьох видів ця загроза реально існує. Тому були створені Червона книга України.

     Усі свідомі громадяни нашої області та району  не залишаються байдужими до вирішення екологічних проблем, беруть посильну участь у їх розв'язанні, дотримуються екологічних норм поведінки у природі та побуті. Нам  під силу збільшувати зелені насадження, доглядати рослини, оберігати тварин і підгодовувати їх взимку, не засмічувати територію міста чи села, у яких ви проживаєте. Добрі справи легко робити разом із друзями. Необхідно створювати  об'єднання захисників природи по всьому району,  в навчальних закладах,  та проводити  природоохоронну роботу серед учнів. Для інформування населення про екологічні проблеми вашої місцевості ми можете організувати випуск газет, плакатів, розробку пам'яток, виставки фотоматеріалів і багато чого іншого. Долучіться до розв'язання екологічних проблем і ви. Продумайте, що вам під силу зробити для збереження природи рідного краю.

         В умовах розвитку прогресуючих технологічних досягнень, різноманітних новітніх технологій, у людини яка живе в єдиному ритмі з часом, все сильніше виявляється потяг до природного, прекрасного.

         Ні для кого не секрет, що ми почуваємо себе найкомфортніше лише в місцях, які дозволяють нам доторкнутися до живої природи. Тому й так ваблять до себе парки, сади.

Кожним роком дерева старішають, деякі засихають, гинуть від сильних вітрів. Тому учні ліцею займаються прибиранням території. Завдяки нашим прекрасним скверам ми маємо місце для відпочинку, для проведення уроків на природі, і головне дихати чистим повітрям.

 

 

        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Біорізноманіття рослин

 Що таке життєвий цикл, гаметофіт, спорофіт?

Які ви знаєте групи рослин?

Варто згадати, що, окрім одноклітинних еукаріотів, на планеті існують найрізноманітніші багатоклітинні еукаріотичні організми. Це, як відомо, рослини, тварини та гриби. Еволюція цих груп організмів, особливо рослин і тварин, відбувалася паралельно, але розглядати їх буде доречно окремо.

Особливості будови та життєдіяльності рослин. Нагадаємо особливості, що відрізняють клітини рослин від клітин інших багатоклітинних еукаріотів. Клітинна стінка містить полісахариди, насамперед целюлозу. Крохмаль слугує резервною речовиною. У цитоплазмі клітин є вакуоля з клітинним соком. У рослинних клітинах є пластиди. Одні з них - хлоропласти - містять хлорофіл. За участі цього пігменту в рослинах відбувається фотосинтез.

Тіла більшості рослин сформовані тканинами, що містять клітини різних типів. Виокремлюють кілька типів рослинних тканин (рис. 54). Клітини твірних тканин (меристема) здатні до поділу та перетворенння на клітини всіх інших тканин. Покривні тканини (епідерма, корок) захищають інші тканини від негативного впливу зовнішнього середовища й забезпечують зв’язок з ним. Провідні тканини (флоема й ксилема) відповідають за транспортування речовин в організмі. Клітини механічних тканин виконують опорну функцію. Основні тканини розташовані між іншими тканинами. Серед них - асиміляційна, що забезпечує фотосинтез. Рослини здатні до фотосинтезу, а тому мають вирішальне значення для існування життя на Землі, оскільки цей процес є основним джерелом органічних речовин. Кисень, що виділяється під час фотосинтезу потрібний для дихання й утворює озоновий шар планети.

Рис. 54. Тканини рослинного організму

Покривна тканина

Провідна тканина

Механічна тканина

Асиміляційна тканина

Поясніть взаємозв’язок будови та функцій тканин рослинного організму.

Вегетативні органи - корінь і пагін - забезпечують процеси обміну речовин, росту тощо. Генеративні органи - органи, за допомогою яких відбувається розмноження, - квітка та плід (рис.55).

Нестатеве розмноження відбувається з утворенням спор у спеціалізованих органах - спорангіях. Рослини також можуть розмножуватися вегетативними органами. Статеве розмноження відбувається за участі спеціалізованих клітин - гамет. У насінних рослин після запліднення формується насінина, що дозріває відкрито на лусках шишок у голонасінних рослин або захищена стінками плоду в покритонасінних рослин. Запліднення в покритонасінних відбувається всередині органа розмноження - квітки. У життєвому циклі рослин відбувається чергування статевого та нестатевого поколінь.

Еволюція рослин. Перші рослини з’явилися та розвивалися у воді. Такі водні автотрофні організми ми називаємо водоростями. Деякі з них - одноклітинні - ми розглянули раніше. Крім них існують багатоклітинні водорості, розміри яких можуть сягати десятків метрів. Існування у водному середовищі дозволяє запобігти пересиханню, унаслідок високої щільності вода підтримує тіло рослини, а також полегшує рух статевих клітин.

Із зростанням щільності життя у воді організми були змушені опановувати нове середовище існування - рослини вийшли на суходіл. Згідно із сучасними уявленнями, предками наземних рослин є зелені водорості. Одними з перших наземних рослин уважають риніофітів, у життєвому циклі яких переважав спорофіт. Ці рослини не мали виразного поділу тіла на органи, однак у них утворилися покривна й провідна тканини, що забезпечили їм захист від висихання в наземно-повітряному середовищі, а також транспортування поживних речовин. Подальше ускладнення будови органів і зміни в розмноженні призвели до появи наземних рослин, пристосованих до життя на суходолі.

Рис. 55. Особливості будови різних груп рослин

Поясніть відсутність органів у водоростей.

Чому в наземних рослин тіло поділене на органи?

Мохи стали розвиватися в напрямку переважання в життєвому циклі статевого покоління (гаметофіту), де спорофіт існує за рахунок гаметофіту (рис. 56). Так як у мохів немає коренів та провідних тканин, а запліднення залежить від наявності води, вони набули здатності пасивно всмоктувати воду, яку накопичують у водоносних клітинах.

Унаслідок подальшого пристосування до умов суходолу виникають папороті, хвощі і плауни. У них формується провідна тканина, великі пагони, а це збільшує площу поглинання сонячних променів і вуглекислого газу. Виникають корені, які не лише стали утримувати рослину в ґрунті, а й забезпечили ефективне всмоктування з неї води і мінеральних речовин. В життєвому циклі став переважати спорофіт, а гаметофіт редукувався до невеликої пластинки - заростка (рис. 57). В умовах суходолу це стало великою перевагою, тому що тканина гаметофіту дуже чутлива до нестачі вологи. Спорофіт стає самостійною рослиною та еволюціонував не лише в трав’янисті, але і в деревні форми - із давніх папоротеподібних рослин почали формуватися перші ліси на Землі. Але перепоною в опануванні більш посушливих місцин залишається залежність запліднення від наявності води.

Подальшим кроком в опануванні суходолу стало виникнення насінного розмноження, коли зародок захищений покривами та забезпечений поживними речовинами для розвитку і проростання - на планеті виникають голонасінні та покритонасінні рослини. В життєвому циклі цих рослин переважає спорофіт, а гаметофіт зазнав ще більшої редукції. Крім того, статеві клітини стали формуватися у внутрішніх тканинах рослин, тому водне середовище перестала грати роль необхідної умови для протікання статевого процесу (рис. 58).

Рис. 56. Життєвий цикл мохоподібних

Пригадайте й опишіть життєвий цикл моху Зозулин льон.

Рис. 57. Життєвий цикл папоротеподібних

Пригадайте й опишіть життєвий цикл папороті Щитник чоловічий.

У покритонасінних рослин пристосуванням до запилення і запліднення, яке підвищує можливості для перехресного запилення і, відповідно, комбінативной мінливості, стає квітка. Перевагою також є подвійне запліднення, яке відбувається в зав’язі квітки (згадайте його біологічне значення). Унаслідок дивергенції утворилися різноманітні квітки, які пристосовують рослину до різних способів запилення (за допомогою комах, вітру, води тощо). Ще один генеративний орган - плід, забезпечив захист насіння та його поширення. Всі ці особливості дозволили покритонасінних зайняти панівне становище в рослинному покриві Землі.

Роль рослин в екосистемах та значення в житті людини. Рослини, акумулюючи в органічних речовинах енергію Сонця, забезпечують життя всього живого на Землі. Вони відіграють провідну роль у колообігу багатьох хімічних елементів (Фосфору, Карбону тощо) і хімічних сполук (вода, кисень тощо). Рослини впливають на клімат, формують температурний режим планети. Кисень, що виділяють рослини під час фотосинтезу, використовується для дихання і захищає біосферу від ультрафіолетового проміння (рис. 59). Саме рослини є первинною трофічною ланкою в ланцюгах живлення. Корисні копалини, наприклад кам’яне та буре вугілля, торф, утворені з рослин. Рослини сприяють утворенню боліт (сфагнові мохи) та беруть участь у формуванні ґрунтів. У житті людини рослини відіграють значущу роль. Харчові культури, наприклад рис, квасолю та капусту, людина вживає в їжу. Такі рослини, як конюшина, тимофіївка, слугують кормом для свійських тварин. Також існують технічні та лікарські культури. Декоративні рослини вражають своєю різноманітністю.

Рис. 58. Життєвий цикл покритонасінних

Рис. 59. Тропічні ліси - легені планети

Висловіть судження про переваги покритонасінних рослин.

Створіть просвітницькі проекти для учнів молодших класів:

1. «Значення покритонасінних рослин у житті людини».

2. «Рослини та утворення корисних копалин».

3. «Лікарькі рослини України».

4. «Рослини Червоної книги України».

5. «Що я можу зробити для збереження рослинного світу».

1. Сформулюйте означення рослинного організму.

2. Які тканини рослинного організму вам відомі?

3. Схарактеризуйте будову покритонасінної рослини.

4. Які основні риси еволюції рослин?

5. Яка роль рослин у природі та їх значення в житті людини?

«Сучасні погляди на систему еукаріотичних організмів. Еукаріотичні організми. Особливості їхньої організації та функціонування»

 «Сучасні погляди на систему еукаріотичних організмів.

Еукаріотичні організми. Особливості їхньої організації та функціонування»

 

Мета:

• освітня: ознайомити учнів з сучасними класифікаціями еукаріотів, основними таксонами, їх ієрархією; ознайомити учнів із сучасними системами еукаріотичних організмів і повторити Царства живої природи.
• розвивальна: розвивати увагу, пам'ять, уміння логічно мислити, аналізувати і узагальнювати;
• виховна: виховувати пізнавальний інтерес учнів, науковий світогляд, виховувати розуміння єдності всіх біологічних систем на планеті Земля.

Ключові компетентності: спілкування державною мовою, основні компетентності у природничих науках, екологічна грамотність і здорове життя, інформаційно-цифрова, історична, уміння вчитися впродовж життя.

Методи і методичні прийоми: РОЗПОВІДЬ, БЕСІДА, РОБОТА З ПІДРУЧНИКОМ, КОНСПЕКТУВАННЯ.

Обладнання: падлет-дошка, таблиці.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ. МОТИВАЦІЯ

Перевірка знань про сучасну систематику, основні групи організмів та їхні спільні та відмінні риси.

Розповідь з елементами бесіди, обговорення епіграфу уроку.

Вчені стверджують, що протягом найближчих 20–30 років через техногенні зміни в навколишньому середовищі світ може втратити більш як

1 млн видів рослин і тварин. Швидкість вимирання видів сьогодні в 1000 разів перевищує природну. Близько 10 % видів рослин зони помірного клімату та

11 % видів птахів світу опинилися під загрозою зникнення. Така сама доля в найближчому майбутньому чекає на 130 тис. видів тропічної зони. Адже добре відомо, що одна з умов ефективного існування, виживання, пристосування до змін будь-якої екосистеми — наявність певної кількості видів живих організмів у ній, які еволюційно добре пристосувалися до існування й активно функціонують, взаємодіючи один з одним у процесах обміну речовиною, енергією, інформацією. Інакше кажучи, біологічна різноманітність — це запорука стійкості, витривалості як окремих екосистем, так і біосфери в цілому. Екологічні взаємодії різних видів живих істот із довкіллям формують екосистеми, від стану яких залежить життя людей. Зменшення біорізноманітності — це серйозна втрата біосфери, одна з головних екологічних проблем сьогодення.

ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Еволюційні зв’язки між еукаріотами та прокаріотами

Еукаріотичні організми утворилися в процесі еволюції з прокаріотичних. Але про те, яка саме з груп прокаріотів була предком еукаріотичних організмів, дискусії тривали довго. Перші дані про спорідненість еукаріотів з археями з’явилися ще 1984 року. Але тільки після розвитку технологій молекулярно-біологічних досліджень удалося встановити це більш обґрунтовано. 2015 року група під керівництвом Аньї Спанг (A. Spang) виявила у Північному Льодовитому океані сліди ДНК невідомого раніше організму з домену архей, який був названий Lokіarchaeum і віднесений до самостійного відділу Локіархеї (Lokіarchaeota), що входить до складу надвідділу Асгардархеї (Asgardarchaea) (мал. 1).

Мал. 1

    Асгардархеї

 Ця група архей і виявилася найближчим родичем еукаріотів. Більш того, вона утворила з ними монофілетичну групу.

Саме тому зараз розглядають можливість змінити тридоменну систему органічного світу на дводоменну, бо, за правилами систематики, монофілетичні групи повинні утворювати один таксон.

У процесі еволюції предки еукаріотів виникли завдяки симбіогенезу бактеріальних клітин й формуванню двомембранних органел. Через те геном еукаріотичних клітин може бути ядерним, пластидним і мітохондріальним.

2. Система еукаріотів. Розповідь з елементами бесіди

Еукаріоти – одно- та багатоклітинні організми, які в своїх клітинах мають ядро та мембранні органели. До одноклітинних еукаріотів належать одноклітинні твариноподібні, одноклітинні водорості, одноклітинні грибоподібні організми, яких можна об’єднати в групу Протисти. Багатоклітинними еукаріотами є рослини, гриби і тварини.

Різноманітність рослин, грибів і тварин. Ознайомлення із схемою:

3. Поділ еукаріотів на субдомени

Нові технології досліджень, які з’являлися в другій половині XX ст., сприяли виділенню набагато більшого числа царств у межах групи еукаріотів. Така система найточніше відображає еволюційні зв’язки між окремими групами еукаріотів. Найбільший внесок у створення нової системи зробила група вчених під керівництвом Сайни Едла. Згідно з новою системою, домен Еукаріоти поділяється на три частини — субдомени, які, у свою чергу, діляться на кілька групп (надцарств). А вже надцарства поділяють на окремі царства живих організмів. Трьома субдоменами еукаріотів є Екскавати, Діафоретики (біконти) та Аморфеї (мал. 2).

Екскавати є винятково одноклітинними організмами, а серед діафоретиків та аморфеїв трапляються як одноклітинні, так і багатоклітинні форми.

Екскавати

Екскавати є найдавнішою групою еукаріотів. До них належать тільки одноклітинні організми. Вони можуть бути вільноживучими, вести паразитичний спосіб життя або ставати симбіонтами багатоклітинних організмів. До цієї групи належать збудники захворювань, небезпечних для людини. Це, наприклад, трихомонада (збудник трихомонозу), трипаносома (збудник сонної хвороби) і лейшманія (збудник лейшманіозу). Також до екскаватів належать евглени, типовим представником яких є евглена зелена, і гіпермастигіни (наприклад, трихонімфа) — одноклітинні організми з великою кількістю джгутиків. Гіпермастигіни є симбіонтами, які живуть у кишечниках термітів і тарганів.

Аморфеї

Аморфеї є найбільшою за кількістю видів групою еукаріотів. До складу цього субдомену входить кілька надцарств, найбільш значними з яких є Амебозої та Опістоконти. Амебозої представлено переважно одноклітинними формами. Але є серед них і колоніальні організми. А справжні слизовики здатні утворювати багатоклітинний плазмодій. Представниками амебозоїв є різноманітні амеби та справжні слизовики. Опістоконти можуть бути одноклітинними, колоніальними або багатоклітинними організмами. До цієї групи належать царства Справжні гриби та Справжні тварини. Справжніми грибами є представники таких груп, як Базидіоміцети (у тому числі шапинковігриби), Аскоміцети (трюфель, пеніцил тощо) та інші. Царство Справжні тварини об’єднує всіх багатоклітинних тварин (вони об’єднані в окреме підцарство), їх безпосередніх предків (хоанофлагелят) та їх близьких родичів.

Діафоретики

Діафоретики є дуже різноманітною за складом групою еукаріотів. До цього субдомену відносять кілька надцарств, найбільш значними з яких є Архепластиди та SAR. Архепластиди об’єднують фотосинтезуючих еукаріотів, пластиди яких виникли в результаті симбіозу з ціанобактеріями. Серед них є одноклітинні, колоніальні й багатоклітинні організми. Найбільш відомими представниками цієї групи є царство Червоні водорості й царство Зелені рослини. До царства Зелені рослини відносять кілька груп, у тому числі зелені водорості та всі судинні наземні рослини (як спорові, так і насінні).

Назва надцарства SAR утворена за першими літерами назв трьох царств, які входять до його складу (Stramenopiles, Alveolata, Rhizaria). Серед них є одноклітинні, колоніальні й багатоклітинні організми. Багато представників цього надцарства, як і архепластиди, є фотосинтезуючими еукаріотами. Але їхні хлоропласти утворилися завдяки симбіозу з іншими еукаріотами (частіше за все з представниками червоних або зелених водоростей). Найбільш відомими автотрофними представниками SAR є бурі, діатомові та золотисті водорості. Є серед представників SAR і гетеротрофні групи. До таких належать форамініфери, радіолярії, несправжні слизовики, інфузорії, споровики (у тому числі збудник малярії) тощо.

4. Особливості основних груп еукаріотів. Самостійна робота учнів з підручником, складання таблиці у зошиті.

Порівняння царств Гриби, Рослини, Тварини

Порівняльні ознаки	Царство Гриби	Царство Рослини	Царство Тварини
Клітинна стінка	З хітину	З целюлози	-
Наявність пластид	-	+	-
Кількість геномів	2	3	2
Запасаючий полісахарид	Глікоген	Крохмаль	Глікоген
Тип живлення	Гетеротрофність, осмотичне живлення	Фотоавтотрофний	Гетеротрофність
Спосіб життя	Прикріплений	Прикріплений	Активний

 

Особливості організації й функціонування еукаріотичних організмів

1) клітинність;

2) єдність принципів структурної організації і хімічного складу;

3) єдність принципів організації білок-синтезуючих систем;

4) наявність біомембран й компартментів;

5) наявність ядра як керівного центра клітин (и);

6) геном еукаріотичних клітин може бути ядерним, пластидним і мітохондріальним.

 

ІІІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Питання, на які учні не змогли дати відповіді, виносяться на самостійне опрацювання вдома.

1. Які організми належать до еукаріотів?
2. Чим характеризуються представники царства Гриби?
3. У чому полягає особливість клітинної організації тіла грибів?
4. Що спільного та відмінного між справжніми грибами та грибоподібними організмами?
5. Чому лишайники відносять до грибів, а не до водоростей чи ціанобактерій?
6. У яких багатоклітинних еукаріотів не формуються справжні тканини?
7. Чому величезні водорості, розмір яких сягає кілька десятків метрів і які складаються з мільярдів клітин, не вважають справжніми багатоклітинними організмами?
8. Чим тканинна організація в рослин відрізняється від організації тканин у тварин?
9. Чим гормони тварин відрізняються від фітогормонів?
10.  Які групи виділяють серед вищих рослин?
11.  Які особливості будови, життєдіяльності та еволюції рослин?
12.  Чим відрізняються первинні багатоклітинні та справжні багатоклітинні тварини?
13.  Порівняйте ознаки, притаманні представникам різних груп організмів.

1 бактерії  А мають глікокалікс

2 гриби  Б клітини мають лише один тип нуклеїнових кислот

3 рослини  В клітинна оболонка містить хітин

4 тварини  Г клітинна оболонка містить мурен

   Д у цитоплазмі відкладається крохмаль

14.  Чи є в рослин і грибів ембріональний розвиток? У чому відмінність між цими етапами життєвого циклу у тварин і рослин?
15.  Чому, на вашу думку, одноклітинні еукаріоти розглядають як окрему групу організмів?
16.  Чому тварин вважають більш досконалими істотами, ніж рослин чи грибів?

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: повторити матеріал теми. Вивч. к-т, прочит.

§ ___ (Соболь), § ___ (Тагліна)

Додаткове завдання: з’ясувати проблеми біологічного різноманіття на місцевому рівні. У яких умовах перебувають рослини і тварини у вашій місцевості? Чи відомі вам види, які зникли? Яким видам загрожує небезпека? Проведення яких заходів необхідне вашій області (району) для більш збалансованого ведення господарства та ефективного підтримання біологічного різноманіття?

V. ОЦІНЮВАННЯ НД УЧНІВ, АРГУМЕНТАЦІЯ ОЦІНКИ